Станція під час першої Української антарктичної експедиції
6 лютого 1996 року Велика Британія безкоштовно передала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський». Безсумнівно, це була визначна подія в історії нашої держави та науки. Про історію передачі станції та цікаві факти про неї розповідає видання Українська правда. Життя.
Українці були серед першовідкривачів та першопрохідців крижаного континенту, зробили величезний внесок в радянських антарктичних експедиціях, однак після розпаду СРСР Росія відмовилася віддати нам хоча б одну з радянських станцій в Антарктиці. Утім це виявилося на краще: ми отримали дуже якісну та надійну базу від британців.
Британія зробила вибір на користь України завдяки нашому науковому потенціалу та флоту. За станцію ми конкурували з кількома країнами, зокрема Південною Кореєю. Рішення на нашу користь прийняли з двох причин:
- Науковий потенціал — вчені, які могли на високому рівні підхопити британські дослідження на станції.
- Власний флот — на той час в України були судна, здатні обслуговувати станцію.
Перша експедиція діставалася станції двома групами. Перша група вирушила на коротке навчання в Кембридж, а звідти через Фолкленди — на станцію. Туди вони прибули 28 листопада 1995-го на британському криголамі «James Clark Ross» — за 25 років він став українською «Ноосферою».
На відправку другої групи бракувало коштів, але зрештою їм виділили… літак тодішнього Президента Леоніда Кучми. Цим літаком 8 учасників дісталися аргентинського порту Ушуаї. А звідти вже двома четвірками — туристичними суднами до станції. Перша — 30 січня, друга — 7 лютого.
Україна отримала станцію з усім, що там було. Нам залишили фактично все: від вартісних наукових приладів та спорядження до їжі та напоїв. Наприклад, на складі було британське пиво, а в морозилці — купа заморожених кальмарів. Для українців вони тоді були дивиною. Зрештою начальник станції Геннадій Міліневський придумав з них робити котлети, і це було смачно.
Британці передали нашим полярникам традицію пірнати в океан у краватках. Українські полярники перейняли від британських багато порядків і звичаїв. Приміром, лишилася традиція пірнати в краватках в океан на Мідвінтер (Середина зими) — головне свято дослідників Антарктиди. Британці так робили, щоб навіть під час купання позначити, що вони — джентльмени.
На станції «Академік Вернадський» продовжують довгі ряди кліматичних та геофізичних спостережень — одні з найдовших рядів спостережень в усій Антарктиці. Так, вимірювання показників погоди тут тривають з 1947 року, магнітного поля Землі — з 1954-го, рівня озону в атмосфері — з 1957-го. Ці безперервні ряди, які збирають за однією методикою, в один час і в одному місці, є надзвичайно цінними для світової науки. Адже за ними можна відстежувати, як змінюється наша планета.
На станції виявили озонову діру. Саме за даними цієї станції — ще коли вона належала Великій Британії та мала назву «Фарадей» — вдалося відкрити явище озонової діри. У 1985 році його описали британські дослідники на основі спостережень за попередні роки. Ці спостереження тривали на «Фарадеї», а також на іншій англійській станції «Халі». Озонові вимірювання продовжуються й досі на станції «Академік Вернадський».
Зараз на острові Галіндез, де розташована станції «Академік Вернадський», гніздує понад 10 тисяч субантарктичних пінгвінів. Вони — теплолюбні, і раніше жили північніше, тобто там, де тепліше. Коли Україна отримала станцію від Великої Британії, на острові не було жодного гнізда субантарктичних пінгвінів. Однак через зміну клімату та потепління вони почали освоювати Галіндез.
На станції працює найкраща геомагнітна обсерваторія в усій Антарктиці. Нині геомагнітна обсерваторія станції «Академік Вернадський» — єдина в Антарктиці, що передає надточні односекундні дані до світової мережі INTERMAGNET. Потім інформацію використовують як науковці, котрі проводять фундаментальні дослідження, так і різні організації для практичних цілей, зокрема потреб навігації. Такий рівень вимірювань став можливий завдяки системній модернізації, яку провели українські вчені в останні роки.
Станція ніколи не спить. На станції завжди є черговий, який стежить за справною роботою всіх систем життєзабезпечення. Вдень — це денний черговий, а вночі — нічний. Тож такого, щоб на станції спала вся команда, не буває.
На станції «Академік Вернадський» є 3 найпівденніші об’єкти в світі: бар, капличка та арт-інсталяція. Бар «Фарадей» лишився ще з британського періоду. Каплицю Святого Володимира збудували вже українці 2011 року, з 2019 року вона належить до ПЦУ. Арт-інсталяція «Дім. Спогади» з’явилася в березні 2023-го. Це творче переосмислення старого паливного бака, навколо якого створені обриси рідного нам українського дому.
Більше фактів до 30-ліття станції читайте в повній версії статті на УП.Життя.
Фото: Володимир Бахмутов, Євген Прокопчук, з архіву Геннадія Міліневського, Тарас Перетятко, Юрій Шепета, Оксана Савенко, Слава Балбек, Сергій Глотов.
Більше:
Станція “Академік Вернадський” з висоти пташиного польоту
Про Різдво на антарктичній станції “Академік Вернадський”
Зберігання пального та сміття на станції «Академік Вернадський»
